Розробка виховного заходу

в 1 класі

Тема . «Свято Букваря».

Підготувала

вчитель початкових класів

КЗ «НСЗШ № 16» м. Нікополя

Катеринчук К.В.

Вступне слово вчителя

— Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.

Учні :

1. У нашій школі

Дуже гучне свято.

І прийшло до нас у гості

Друзів так багато.

2. Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято!

Добре, що прийшли до нас

У перший клас.

3. Раді ми усім вам дуже,

Веселіться з нами, друзі,

Дідусі й бабусі,

Наші тата й мами.

4. Є червоних днів багато

На листках календаря,

А між ними — й наше свято —

Вшанування Букваря!

5. День вітання і прощання,

Свято наших Букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

6. І дзвінок веселий кличе

Першокласників на свято:

— Не запізнюйтесь!

Пошвидше!

Час з Буквариком прощатись!

7. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер вже вміємо читати.

8. Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка,

Перша тривога і перша оцінка.

Навчився читати наш дружний клас,

Усіх привітати ви можете нас.

9. Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому —

Буквар.

Вчитель:

До школи радо хто спішить?

Старанно хто уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читать-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?ШКО-ЛЯ-РІ!

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?ШКО-ЛЯ-РІ!

-Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Пісня «Ми браві першокласники», на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»

Ми браві першокласники,

І все у нас гаразд.

Сьогодні ми зібралися,

Щоб вам прозвітувать.

Приспів

Щоб все на світі знати,

Потрібно працювать,

Щоб школу закінчити,

В престижний ВУЗ вступить.

Ми щиро всіх вітаємо

І шлем палкий привіт!

І ми усім бажаємо

Уроки вчить як слід.

Приспів

Щоб все на світі знати,

Потрібно працювать,

Щоб школу закінчити,

В престижний ВУЗ вступить.

Щоразу на уроках

Багато запитань.

Помалу, крок за кроком,

Ми йдем в країну знань.

Учні:

1. Ми Букварик почали

Восени вивчати.

А тепер вже на 12

Вміємо читати.

2.А як важко було нам

Палички писати.

Ставити їх по порядку,

Мов солдатів на зарядку.

3. Ох за них нам попадало,

Бо ставали як попало.

Не вірили ні вчителька, ні мама,

Як важко було ставити їх прямо.

4. Такі муки ми терпіли,

Доки склад числа той вчили.

Зате тепер усі ми

Обчислюємо на високий рівень.

5. Ой було мороки з нами

Вчительці багато.

Як слова ми за хвилину

Вчилися читати.

6. Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як «бекали » і «мекали»

Спочатку ми усі.

7.А нині любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм Букварику

І разом попрощаємось.

8. Про труднощі пережиті,

Про те, як їх ми долали

Можна стільки говорити,

Та часу замало.

9. Любі гості, мами й тата,

В нас букварикові свято.

Добре, що прийшли до нас

На гостину в перший клас.

10.Свято гарним вийти зможе,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні буде тісно!

Пісня „Гей, чули, чули, чули …” (на мелодію пісні „Із сиром пироги”)

Прийшли ми всі на свято,

На свято Букваря,

І вивчили всі букви,

Усі: від А до Я.

Приспів

Гей, чули, чули, чули,

Гей, чули, чули, чули ви.

З буквариком ми дружим,

Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято,

Шануєм Букваря,

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я.

Приспів

Сценка

Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку», «кошеня» лежить на дивані

Мама:

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде додому тато,

Йому будеш звітувати!

І даю тобі пораду:

Краще справою займися,

Щоб успішно в школі вчиться!

Хлопчик відкриває «Азбуку»

Хлопчик:

Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.

Як же звать цю букву?

Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою

Пісня «Якщо довго, довго …»

Якщо довго, довго, довго,

Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать,

То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти.

А – а – вчаться там діти великі й малі,

А – а – знань їм багато дають вчителі.

А – а – там навчаються читати,

А – а – і писати, й рахувати,

А – а – там цікаво всім завжди.

Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає букви),

Хлопчик :Спасибі тобі !

З являється Двійка, з «2» на грудях′

„Двійка”

Я чула, що Червона Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.

„2” співає пісню на мелодію „Кузнечик»

-Я дуже гарна дівка,

Зовусь я просто Двійка.

У ледарів завжди я

В щоденнику живу.

І вдень, і вночі (2р.)

У ледарів завжди я.

І вдень, і вночі (2р.)

В щоденнику живу.

Люблю я погуляти,

погратись і поспати,

А от уроки вчити

я зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі (2р.)

Я зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі (2р.)

Я зовсім не люблю.

Виходить, потягуючись «Лінь»

-Мене звуть просто – тітка Лінь.

Я з Двійкою дружу.

Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,

За ними я ходжу, як їхня тінь, (імітує рухи, йде за Червоною Шапочкою)

Для них готую спокій і безділля.

Дитиночку приспати – так люблю!

Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!

З дітьми я разом їм, охоче сплю,

Не требам діткам лишньої мороки,

Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.

І не ходіть ви в школу більш ніколи.

З крісла говорить Киця

Киця:

-Мур-няу!..

Хто це галас тутздійняв?!.

Знову цей … (ім я хлопчика, підходить до нього)!′

Треба знать тобі ті букви?

Краще грайся, розважайся

І нічим не переймайся…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У– горбате, А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

З мене приклад всі беріть . І уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»

Киця співає пісню на мотив «Что сказать»

-Безтурботно пісні я співаю,

І гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди, не знаю,

І спокійно на серці мені.

Я красива, струнка і весела,

Я подобаюсь друзям своїм,

Серед кішок усіх – королева,

І крім «Віскас», нічого не їм.

Ну що сказать? Ну що сказать?

Жила б і не тужила,

Якби ж от дітям розум дать,

Щоби урок не вчили…

Ну що сказать, ну що сказать?

Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

Киця намагається викинути Буквар«Сонечко», але на неї нападає Червона Шапочка

– Геть звідси, ледацюги.

«Двійка» і «Лінь» втікають

Пєчкін:

-Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа:

«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію З нетерпінням чекаю визволення. Ваш Букварик.»

Вчитель:

Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).

Циганка:

-А ви хто такі?

Учень :

-Ми першокласники.

Циганка:

-Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень:

-Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:

-Яку пелюстку.Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:

-Катерино Василівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:

-Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).

Циганка:

-вгадали.

Учень:

-А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.

(Циганка віддає дітям пелюстку. Знову звучить музика і з’являється Шапокляк).

Шапокляк:

-Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: -так або – ні!

– Треба гарно вам читати?

– Треба менших ображати?

– На перервах верещати?

– Парти всі розмалювати?

– Друзів треба виручати7

– Треба слухати матусю?

– Тоді дратуйте хоч бабусю!

– У класі вибийте шибки!

– Вчительці робіть все навпаки!

– Чи хочете друзями моїми стати?

– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!

-Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється Дівчинка – плакса).

Плакса: я така одинока, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.

(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

Проспав

Школярика вчитель спитав

– Хто приклад тобі розв’язав?

Бабуся, матуся чи тато?

– Не можу я точно сказати, –

Бо вчора зарано ліг спати.

Учень Забув

На уроці вчителька звертається до Гриця:

— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?

— Вибачте, Світлано Володимирівно, але я також забув

Плакса:

-Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку.

(З’являється Пеппі Довга Панчоха).

Пеппі:

Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити,

пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна і дружити Ви не вмієте. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.

Діти виконують пісню-танок «Кращі друзі».

Пеппі:

-здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть?

(Виходить Помилка).

Помилка:

-Я Помилка лукава,

Погана в мене слава.

Букви плутаю, бува,

Перекручую слова.

Ну що , розумні первачки?

Мої знайдете помилки?

Якщо пелюсточку бажаєте,

Попрацювати добре маєте.

(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють).

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник:

-Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).

Вчитель:

Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.

(У конверті завдання для батьків).

Конкурс для батьків:

1.«Дитячий лепет» : батьки повинні здогадатися, про що іде мова.

1. Там багато хлопчиків і дівчаток, вони отримують оцінки. Їм включають музику, і вони становляться розумними, добрими и ввічливими.(Школа)

2. Він не вміє читати і писати. Він учиться писати, малювати, клеїти, читати книжки.(Першокласник)

3. На нього всі бігуть. Коли він іде, на ньому тихо сидять, слухають, пишуть. (Урок)

4. На ній не можна малювати, не можна корябати. Але деякі навіть намагаються за ній спати (Парта)

5. Це буває і влітку, і зимою. В цей час можна довго дивитися мультики і грати на комп’ютері. (Канікули)

6. Це велика радість. Іноді діти запитують, коли вона буде, а вчитель каже, що урок ще триває. А інколи учень проситься в туалет, а вчитель говорить: «Коли Вона була, тоді і треба було ходити.» (Перерва)

7. Він постійно говорить і говорить, багато чого показує і розказує цікавого. (Вчитель)

8.Цей урок, на який завжди хочеться іти, навіть, якщо нема для нього одягу. (Фізкультура)

10. На ній треба писати, але ми до її верху ще не дістаєм. (Шкільна дошка).

2. Скласти слова – відгадки із букв.

Н-Л, А-О, Е-И, Ш-П:

1. Буває рибою, а буває інструментом. (Пила)

2. Дерево, з квітів якого заварюють чай. (Липа)

3. Буває футбольним, буває пшеничним. (Поле)

4. Чого не сховаєш у мішку? (Шило)

5. Взуття для колеса. (Шина)

Вчитель:

молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.

А в подяку Оля Яковенко розкаже вірш Леся Вознюка «Татко і матуся»

А у мого татка

Широченні плечі:

Зручно тут сидіти

Видно вдаль малечі.

Дужі та міцнющі

Татко руки має.

Він мене до сонця

Вгору піднімає.

А в матусі ручки

Лагідні й тепленькі,

Пригортають ніжно

До свого серденька.

Усмішка ласкава,

Очі волошкові, сповнені терпіння,

Доброти, любові.

Як візьму за руки

Татка і матусю,

То нічого в світі

З ними не боюся.

-А тепер ще й заспіваємо для Вас пісню.

Пісня «Мама і я»

-Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик, а діти тим часом одягають корони).

Букварик:

Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу.

І малечу як зустріну

Грамоті одразу вчу.

Я щасливий дуже,

І тому радію,

Що всі діти в вашім класі

Читати вже вміють.

Учень. Ти, Букварику, у нас сьогодні найголовніший. (До учнів) Кому ми повинні рапортувати про те, як навчились читати і писати?

Усі. Букварикові!

Виходять 8 учнів.

1. Тоді слухайте мене уважно. До здачі останнього урочистого рапорту Букварикові стояти струнко!

2. Товаришу Букварику! На свято прощання з тобою зібрались всі 30 учнів 1-го класу, вчитель, батьки, дідусі й бабусі.

3. За час навчання в 1-му класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчати й інші мови світу.

4. Учнями 1-го класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок … сторінок Букваря, … сторінок Супутника Букваря.

5. Усі ми навчились писати. Нами списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.

6. Загублено 5 поганих звичок, 47 ручок, 21 олівець, з десяток гумок, 13 ґудзиків, 3 гривні 57 копійок.

7. Над «важкими» завданнями «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 6 замків у портфелях, 7 замків у спортивних кофтах та курточках.

8. 1-й клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому.

Усі. Рапорт зданий!

Ми навчилися писати,

Гарно тексти читати

І задачі розв’язуємо всі.

А сьогодні на святі

Ми приносим подяку,

Перша книжечко наша, тобі.

Буквар

Ну, а зараз, любі діти,

Всі гуртом ми розберем,

Як ви вчились,

Чи зі мною — Букварем —

Весело дружили?

А для гарного початку

Загадаю вам загадки.

Загадки

• Біла нивка невеличка,

Там розсипана пшеничка.

Очками її зберем,

А думкою розімнем.

Каже мудра мишка: «Що це буде?» (Книжка)

• Є чарівник у школі в нас,

А ну пізнайте, хто він?

Озветься — тиша йде у клас.

Озветься ще раз — гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає… (дзвінок).

• Він долає першу в світі

Книгу мудрості — Буквар.

Ви впізнали його, діти?

Ну, звичайно, це… (школяр).

Буквар. Молодці, діти! А тепер я всіх запрошую в подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому місті?

Діти. Букви та звуки.

Буквар. Так. Почнемо екскурсію з алеї Голосних. Де мої помічниці?

Звучить музика. Входять діти з табличками, на яких зображені букви А, О, У, Е, Й, І.

Буквар. А ось і вони! Літери відомі, кожному знайомі.

Літери, що позначають голосні звуки

Ми — літери незвичні,

Ми дуже симпатичні,

Бо кожна жарт, чи віршика,

Чи казочку несе.

Буква А

Акули веселу абетку читали,

Читали, сміялися й добрими стали.

В цій книжці акули безпечні для нас,

Тому що смакують вони ананас.

Буква Е

— Е-е-е! — гукнула буква Е.

— Не забудьте і мене

Едельвейсом привітати

Або з Е слова назвати.

Буква И

И літера стоїть, страждає

На «и» ніяких слів немає.

Але без «и», мої малята,

Ми слів не зможем прочитати.

И великої немає,

И слова не починає.

Виплив кит на середину

Хвилям кит підставив спину.

Буква І

Івасик іграшками грався,

А по подвір’ї йшов індик.

Івась побачив і злякався

І від індика в дім утік.

Індик в миску воду лив,

Індик шию довго мив.

Індичатко помагало

Індика за хвіст тримало.

Буква О

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало

Оля Олю запитала:

— От кого воно шукало?

Оля Олі каже прямо: — Оленя шукало маму!

Буква У

Українка я маленька,

Українці батько й ненька.

Українкою я звуся —

І цим іменем горджуся.

Голосні можуть співати,

Плакати й кричати,

У темному лісі гукати,

І дитину колисати.

Заспіваймо, друзі!

ПІСНЯ дівчат.

Мій букварик, мій букварик –

Він найкращий друг.

Прокидаюсь, посміхаюсь

І беру до рук.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

Приспів:

Завдання просте – |

А, Бе, Ве, Ге, Де. |

Хто такий букварик має, |

Той не пропаде! | (2)

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне:

Книжка ця – найкраща в світі,

Виручить мене.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

Приспів. (2)

Буквар. Це, діти, 6 букв, що позначають тільки голосні звуки, а є ще й такі, що можуть позначати два звуки. Назвіть їх. (Показує букви на плакаті «Буквоград» — Я, Ю, Є, Ї.) Входять діти з цими табличками.

Буква Є

Буква Є. Яка вона?

Наче скибка кавуна!

Кавуна маля просило —

Двічі скибку надкусило.

Буква Ю

В школі я пишу, читаю,

І рахую, і співаю,

І малюю, й гарно граю,

Як не знаю — запитаю,

Бо старанно все вивчаю.

Буква Ї

Їжак яблуками чистить

Гострі голочки свої.

Наколов він двоє яблук —

Йде казкова буква Ї.

Буква Я

На сторінку Букваря

З моря вийшла буква «Я»,

І на якір гордо стала:

«Я» — слова свої зібрала.

Покажіть свої знання

І назвіть слова на букву «Я».

Проводиться гра «Слова на букву я».

Буквар. Запам’ятайте, діти: букв, що позначають голосні звуки, всього… 10. А тепер з алеї Голосних вирушимо до проспекту Приголосних. По цей бік вулиці живуть дзвінкі приголосні. Ось послухайте, що вони про себе розкажуть.

Буква Б

Букву Б («бе») у слові мають.

А тому її вітають —

Балерина із балету,

Близнюки несуть букети,

Білочка свого горішка,

Ну, а бджілка — меду трішки.

Буква В

На яблуні яблучок двоє,

Шепочуться з листям обоє.

А дівча любується і не рве,

А вони звисають літерою В («ве»)

Буква Г

Голуб, горобець, глухар

Завітали у Буквар.

Гноми ще й гітару взяли,

Голосисто заспівали: —

В гаразді нехай живе

Всім рідна буква Г («ге»).

Буква Ґ

Ґава й гуска коло хати

Почали пісень співати.

Каркали та ґелґотали,

Доки голос не зірвали.

Гуска грає на гітарі,

Ґелґотить гусак ґаґарі,

Горобець гука грака,

Ґава гатить гопака.

Буква Д

Дуже добра буква Д («де»).

Хто з доріг до неї йде,

Того поселяє в дім.

Усім добре в домі тім.

Буква Ж

Жуки дзижчать в садочку літом

По стежці жаба — плиг та плиг,

Жоржини квітнуть новим цвітом,

Кружляють бджоли коло них.

Буква Й

Йоржа впіймав на вудку Йосип,

Схопив і зойкнув — ой-ой-ой!

Не знав, напевно, Йосип досі,

Який колючий йоржик той!

Буква З

Загадкова буква З («зе»)

Десь слова свої везе.

Назбирала із книжок —

Зачинила на замок.

Збоку, знизу і згори

Схожа З («зе») на цифру три

Є три зуби в букви 3 («зе»),

Ними все вона гризе.

Буква Н

Дві палички-лічилочки

Гуляли у саду.

А тут зламалась гілочка:

— Рятуйте, бо впаду!

Летіла і кружляла,

Хапаючись за клен,

Між паличками впала

І вийшла буква Н («єн»).

Буква Р

Дуже рада буква Р («ер»),

Має братиків й сестер:

Рака, рись і рукавицю,

І русалоньку — сестрицю.

Буква Л

Лисеня та левеня

їли ласощі щодня.

Кожен мав велику ложку, —

Горщик спорожнів потрошку.

Буква М

Буква М («ем»), як мама мила —

Мелодійна і мрійлива.

Ще в колисці немовля

Слово мама вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся!

Називаю тебе я, рідна ненечко моя.

-Максим і Артем Міхно , разом з мамою підготували подарунок для всіх. Вони розкажуть вірш «Хто пробуджується в місті!»

Буквар. А тепер продовжимо екскурсію вулицею Глухих звуків. Вони вміють шипіти «ш-ш-ш», свистіти «с-с-с», фиркати «ф-ф-ф». Та вони про себе й самі розкажуть.

Буква К

Вранці півник в курнику

Будить всіх: ку-ку-рі-ку!

Прокидайтеся, курчата,

Будем букву К («ка») вивчати.

Буква П

Пелікан — пожежник бравий,

Добре знає свою справу.

Всюди він води налив

І пожежу загасив.

Буква С

Буква С («ее»), буква С («ее»), —

Усміхається Олесь, —

Мов півбублика смачного.

І чому це він не весь?

Буква Т

І троянда, і тюльпан, і струнка тополя,

Телефон, і торт, і травинка в полі —

Всі вітають букву Т («те») теплими словами:

«Люба Т («те»), нехай тобі добре буде з нами».

Буква Ф

Буква Ф («еф») — то фантазерка,

Любить фрукти, феєрверки,

І фіалки, і фазана,

Фарби різнокольорові,

Фею й факели казкові.

Буква X

Хрестиком хустину

Мама вишивала.

Букву X («ха») Христинка

Вишиту впізнала.

Буква Ц

Гляньте лиш на букву Ц («це»),

На ціле її лице —

Це цукерки і цибуля,

І про цифри не забула.

Цикламент і циферблат.

Ц («це») цікава й любить лад.

Буква Ч

Аж чотири довгі ночі

Не зімкнула свої очі,

«Букварем» йшла черепаха

Й поспішала, бідолаха,

Бо чекали на сторінці

Чапля, чайка, чорнобривці,

І чебрець, і черевики.

Ой, який «Буквар» великий!

Звучить пісня «Ясно, чому…»

Буква Ш

Шепотіла буква Ш («ша):

— Ш-ш-ш, шановні, тихо — ша!

Лише вам скажу на вушко:

Маю шоколад і грушку.

Буква Щ

Буква Щ («ща») завжди щаслива,

Щедра на слова і щира,

Ще щедрівки полюбляє,

Зі щеням малим гуляє.

Ще смакує їй щавель,

Йде на щоглу в корабель.

Випадає із дощем,

Виростає під кущем.

Буква Ь

Не забудьте ви про мене —

В алфавіті я в потребі.

Хоч я — буква, а не звук,

Та я завжди тут як тут.

Ну, яка Волинь без мене,

Чи, скажімо, осінь, лебідь?

Львів і лось, альбом і вість,

Батько, сіль, дідусь і гість?

Є у слові м’який знак —

Красивіше воно так.

Що ви хочете кажіть, —

Мені в мові жить і жить!

Буквар. Ось ви і познайомились з усіма мешканцями Буквограда. Час завершувати нашу подорож. Але, здається, до нас гості…

(Виходять п ятикласники).

1. Ми навчаємось у школі вже п ять років. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося , ми вам дамо кілька порад.

Щоб не дивитись похмуро і скоса,

Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і біди

До кінця з’їдайте сніданки й обіди.

Нещастя женіть, наче воду крізь сито!

Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,

Хоч як вона клята пече вас і муля,

Сльози видушує й кислу міну.

Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Зате, хоч і буде в навчанні важко –

Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздають першокласникам паперові ромашки ).

Першокласники:

1.Ми не просто малючки,

А вже справжні першачки.

А за років так дванадцять

Підростем на всі сто двадцять.

2.Обіцяєм не лінитись

Тільки на п’ятірки вчитись.

Рано з сонечком вставати,

Щоб у школу не проспати.

3.Книги й зошити любити,

Берегти, а не бити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

4.На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати.

І домашні всі завдання

На дванадцять готувати.

5.Будем вчитись ми сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що в них такі гарні діти.

6.Беру Буквар останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!

Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

На світі книг багато є,

Я серце їм віддам своє».

Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Не хочеться з вами прощатися, але я мушу поспішати.

Дякую вам за добрі слова!

Всі літери прочитані,

Усіх їх — 33.

Тепер дітей учитимуть

Підручники нові.

Хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.

Читанка

Не сумуй ти, брате мій,

Я ось Читанкою звусь.

Що не встиг ти доробити,

Я за все оте візьмусь.

Вирощу я всіх діток,

Навчу читати і писати.

Батька й неньку шанувати,

Україну прославляти.

Я, Читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я, з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

Математика

Щоб весело гулять,

Уроки треба виконать,

Наука дуже точна я —

Вам треба мене знать.

Рідна мова

Багатий світ незвіданий:

І сонечко на всіх.

Хто мову має рідную —

Багатший від усіх.

Учитель. Нові підручники ще принесли нам чудову гру, щоб перевірити вашу уважність. Гра має назву «Це все я, це все я, це компанія моя».

Учитель читає запитання. Якщо це про вас — відповідаєте словами «Це все я, це все я, це компанія моя», якщо ні — то «Це не я, це не я, не компанія моя».

— Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

— Хто із вас такий хороший — засмагати йде в калошах?

— Хто із вас хоч раз хворів через те, що зошит з’їв?

— Хто із вас, скажіть лишень, зарядку робить кожен день?

— Чи багато серед вас невмивах приходить в клас?

— Хто пройти ладен півсвіту, щоб Букварика зустріти?

Учитель. Молодці, діти! Добре старались, гарно вчились. Букварик теж задоволений вами. Але Букварикові потрібно прощатись, йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.

Буквар

Діток цих всього навчайте,

Бо ж самі багато знаєте.

А ви, дітки, не лінуйтесь,

До уроків всі готуйтесь.

Бо в народі кажуть так:

Книжка — диво є велике,

Всіх вона навчає.

І дорогу в світ широкий

Для нас відкриває.

Вручає книги.

Буквар

Я вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки!

Віднині — найперші друзі вам вони.

Звучить пісня «Прощай, Букварику!»

Ще недавно, Букварику, любий,

Розгорнули тебе в перший раз.

Ти був нашим друкованим другом.

Ти навчав і виховував нас.

Я востаннє візьму тебе в руки

І до серця свого пригорну

Вдячні всі ми тобі за науку

Нашу першу науку шкільну.

Приспів:

Прощавай, прощавай!

Прощавай наш любий друже.

Вчи так добре, як нас

Свій новий свій перший клас.

Буквар іде.

Учні (по черзі)

1. Перший раз в перший клас!

Рік тому зустрів він нас.

Потім підем в клас наступний —

Вітер хай нам дме попутний.

2. Одне одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

3. Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас?

4.Ні, вона разом із нами переходить в другий клас!

5.Будем добре ми учитись,

Співать і веселитись,

Щоб раділи мами милі,

Що такі ми в них щасливі.

Учні виконують пісню (на мелодію пісні «Пусть бегут неуклюже…»).

1.Ми уже не малята,

Не маленькі дошкільнята —

Цілий рік в школі вчилися ми.

Нашу вчительку любили,

Всі слова її ловили

І в усьому наслідували.

Ми читаєм і рахуєм,

Додавати вмієм всі.

Ой, як жаль нам, що не підем

В перший клас ми всі. (Двічі)

Букварі прочитали,

Сто задач розв’язали,

Кожну букву виводили ми.

Наші тати й матусі,

Ви були для нас — як друзі,

Разом з нами училися ви.

Ми спасибі скажем щиро

І учительці, й батькам.

За турботу, за терпіння

Щиро дякуємо вам. {Двічі)

Учитель

-І вам, шановні батьки,

Спасибі хочу я сказати

Із щирим вчительским теплом

За ночі, ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали,

За вірність прикладів і вправ

І за малюнки з малювання —

Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок.

Попереду — ще 10 років.

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки.

-Дорога класна родино, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу — дітей — назавжди.

Дні дитинства — наче плин води.

Проліта дитинство, та у спадок

Зостається пісня, повна згадок,

Пам’ять зостається назавжди.

Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко – швидко пролетить,

А потім юність росами – стежками …

Всі роки в школі – найсвітліша мить!

Тому у дружбі, радості зростайте,

Хай сонце щастя світить вам щораз.

І наше свято це запам’ятайте.

Нехай щастить вам в добрий час.

-На згадку про наше свято батьки дарують Вам, діти, святковий торт і солодкий стіл!